Як самостійно виконати укладання плитки

Облицювання стін та підлоги кахельною плиткою – вид оздоблення, що не старіє. Змінюються тільки кольори та форми плитки, але саме по собі укладання плитки перестане бути популярним ще дуже не скоро.

Керамічна, гранітна або керамогранітна плитка іноді буває просто незамінною. Особливо в приміщеннях з великим рівнем вологості або там, де доводиться вдаватися до прибирання з використанням великої кількості води та різних миючих засобів. Це санвузли, басейни, вітальні, кухні. Вибір плитки зараз настільки великій, що не підібрати потрібний дизайн практично неможливо.

А наскільки просто виконати укладання плитки самостійно, не маючи досвіду у цій справі? Будь-який майстер скаже, що нічого складного в цьому немає, і все елементарно. Зрозуміло, що для майстра це справді не складно. Ні, ця робота, як і будь-яка інша, потребує певних навичок. Але навчитися справді не складно. Достатньо один раз спробувати.

З чого розпочати?

Підготовка основи

Облицювальна плитка укладається за допомогою плиткового клею на основі цементу з додаванням різних компонентів, що роблять розчин міцним, еластичним та з високою адгезією. Розчин відноситься до розряду важких. Тому слід дотримуватися одного з основних правил будівництва та ремонту: не можна накладати "сильний" розчин на "слабку" основу.

Слабкою основою для плиткового клею буде шпаклівка, побілка, вапняна штукатурка. Будь-яка ділянка основи, що відшаровується, може стати причиною того, що плитка відвалиться від основи. Найкраще для укладання плитки підійде основа з бетону, цегли або цементно-піщаної штукатурки. Будь-яку поверхню рекомендується обробляти проникаючою ґрунтовкою, але поверхню із міцної вапняної штукатурки потрібно ґрунтувати обов'язково.

Чи потрібно робити рівними стіни чи підлогу перед укладанням плитки? Будь-який сучасний плитковий клей дає можливість укладання на великі шари. І багато хто вважає, що вирівнювати поверхню зайве. Але є кілька цікавих моментів, над якими варто замислитись:

1. Стіна або підлога, зрештою, повинні бути рівними. Для цього в будь-якому випадку доведеться використовувати певну кількість розчину, цементна суміш або плитковий клей. Якщо подивитися на вартість того й іншого – питання відпаде саме собою. З економічної точки зору набагато дешевше використовувати велику кількість цементної суміші та мінімальну кількість дорожчого плиткового клею.
2. Чим товстіший шар клею, тим довше він буде сохнути. Висихання може бути нерівномірним. А це може призвести до відшаровування клею від плитки, утворення мікротріщин. Загалом, чим товстіший шар клею, тим менше надійності.
3. При укладанні плитки на стіни великий шар клею призводить до кривизни площини. Через те, що на висихання товстого шару йде багато часу, клей трохи спливає донизу під власною вагою, тим самим видавлюючи нижню плитку. Чим вище облицьована стіна – тим більше видавиться низ.

Оптимальна товщина шару плиткового клею має бути 2мм. За такої товщини можна виставити плитку, потримати приблизно 20-30сек і відпустити. Вона вже не спливе вниз. Напрямок облицювання, за такої товщини шару, взагалі не критично – зверху вниз або знизу вгору. За бажанням можна клеїти кахельну плитку на стелю.

Таким чином, чим краще буде зроблено підготовку – тим якіснішим буде підсумковий результат, і тим простіше його досягти. Втім, як і у будь-якій іншій роботі.

Основу для плитки рекомендується вирівняти цементно-піщаною штукатуркою або стяжкою (на підлозі) і прогрунтувати. Тоді процес укладання плитки буде дійсно простим, а результат перевершить очікування.

Підготовку можна виконати за допомогою таких матеріалів та інструментів:

Розмітка

Є два способи облицювання:

1) від кута і далі, як вийде;

2) заздалегідь прорахувати, де будуть шви і якої ширини обрізок буде в кутку. Можна використовувати середній варіант: вибирається фронтальна стіна (найвидніша і відкрита), креслиться лінія, що ділить стіну навпіл. Плитка викладається від лінії, але лінія може означати край плитки (тобто плитки підуть від лінії в одну та іншу сторону) або лінія може означати середину плитки. Від цього залежить, яка ширина обрізків буде в кутах.

Так чи інакше, при такому варіанті обрізки будуть симетричними. Але щоб відразу розуміти, де які обрізки будуть, і як підуть шви варто, хоча б прикладаючи плитку до стіни, намалювати олівцем майбутні шви. З огляду на ширину шва. Можна всю розмітку схематично прорахувати та намалювати на папері. Це дасть можливість викладати плитку з будь-якого місця і при цьому точно дотриматися розташування швів і величину обрізків. При створенні розмітки по стінах слід враховувати, що товщина плитки разом з клеєм буде 10-12мм. Тобто кожна стіна зменшиться на 2см.

Коли розмітка готова, з висотою та розташуванням першого ряду визначилися, встановлюємо межу, за якою вирівнюватиметься перший ряд. Це може бути намальована лінія, що дуже не практично (ця лінія замажеться клеєм і її не видно). Це може бути натягнутий шнур (чим тонше, тим точніше можна виставити плитку. В ідеалі гумка чи леска). Найкраще використовувати закріплену до стіни рівну рейку. Причому використання рейки при облицюванні підлоги теж значно спрощує роботу.

Варто окремо звернути увагу на деякі моменти. З якого ряду починати облицювання стін? Логіка речей нагадує, що з нижнього. Рейка виставляється за рівнем, витримуючи точну горизонталь. На неї спирається перший ряд плитки. Наступний ряд спирається через хрестики чи клини на перший ряд тощо. Якщо перший ряд витримує точну горизонталь, всі шви по кутах всіх стін зійдуться без перепадів.

На жаль, це можливе лише в тому випадку, якщо плитка має абсолютну геометрію. За фактом практично вся плитка має похибки у розмірах або у прямих кутах. Якщо плитка матиме похибку 0,5мм у розмірах, то на одному або двох рядах цього видно не буде. Але якщо дотримуватись однакових швів, використовуючи звичайні хрестики, то 0,5мм на одній плитці випливуть у 5мм через 10 плиток. А пів сантиметра – це багато. Такі похибки стають критичними із збільшенням кількості плиток.

Для того, щоб мінімізувати наслідки цих похибок, можна починати викладати плитку не з нижнього ряду, а лінії очей. Якщо використовується два кольори плитки, розділеної фризом, то починати краще з першого ряду вище за фриз. В цьому випадку і вгору і вниз зменшується кількість плиток, відповідно зменшується наслідок похибок. І навіть якщо якісь перепади будуть, то вони не впадатимуть в очі.

Приготування клею

При замішуванні клею рекомендується засипати суху суміш у воду, а не навпаки. При цьому постійно перемішувати за допомогою дриля та насадки-міксера. Необхідна кількість води зазвичай написана на упаковці клею. Але при нестачі досвіду укладання плитки, густота клею визначається шляхом спроб.

Занадто рідкий клей спливатиме зі стіни, плитка не триматиметься. Занадто густий клей зменшить адгезію, погіршить клейову здатність та ускладнить нанесення на поверхню. Клей повинен бути середньої густоти, легко наносити на поверхню і при проведенні зубчастим шпателем залишати рівні смуги, які не розпливаються і не скочуються.

Після замішування водою клею дають постояти хвилин 5-10. У цей час розчиняються всі добавки, і всі компоненти суміші розчин стає більш густим. Через 10 хвилин клей перемішують ще раз міксером без додавання води. При повторному перемішуванні густота розчину поновлюється до нормального стану.

Різна марка клею має різну життєздатність, але в середньому готовий розчин клею можна використовувати протягом 3 годин. Якщо в процесі роботи клей загусне, його ще раз перемішують. Але при цьому не можна додавати воду, це призведе до втрати якості клею.

Для виконання робіт з укладання плитки необхідно мати під рукою:

Укладання плитки

Опис технології укладання плитки може розміститися в парі пропозицій. Зубчастим шпателем, наносимо клей на поверхню стіни або підлоги, прикладаємо плитку і трохи рухаючи її в сторони, притискаємо до стіни. Нижній край плитки лягає на рейку або нижче розташовану плитку через хрестики. Бічний край вирівнюється по шнуру або через хрестики, підганяється до плитки, що поруч стоїть. Теоретично це все.

Тепер про нюанси.

Виставляти плитку потрібно за становищем її на стіні і по площині, відносно вже викладеної плитки. При вирівнюванні плитки варто звернути увагу, наскільки бічна сторона відходить від вертикалі, якщо нижня стоїть на горизонтальній рейці. Якщо таку плитку виставляти по вертикалі – горизонтальні шви в якомусь кутку не зійдуться. Якщо вирівняти плитку по горизонталі, крайній вертикальний ряд плитки буде косим (нижня і верхня плитки будуть різними по ширині). Це може бути помітно зорово.

Вирівнювати плитку по площині потрібно так, щоб не було перепадів з плитками, що стояли поруч. Іноді плитка має дефекти не лише за розмірами, а й за площиною. Один кут плитки може випирати від площини, допустимо на 0,3 мм. Якщо наступну плитку вирівнювати щодо цього кута, шар клею під новою плиткою збільшиться на ті ж 0,3мм. Наступна плитка відійде від стіни вже на 0,6 мм.

Чим більше плиток, тим відчутніші наслідки цієї похибки. Тому іноді варто допустити незначні перепади на кожній плитці, ніж допустити загальну кривизну стіни. Це ще один момент, який вказує на необхідність вирівнювання площини перед укладанням.

Має сенс кожну плитку перевіряти рівнем, витримуючи точну вертикаль. При цьому рекомендується використовувати довгий рівень, який зможе показати не тільки вертикаль однієї плитки, а й наявність перепадів щодо інших плиток у ряду. Оптимально довжини рівня має вистачати на три плитки. Але чим більше, тим точніше буде вимір і якісніший кінцевий результат.

Площина по горизонтальному ряду також варто постійно перевіряти довгим рівнем або правилом.

При вирівнюванні плитки по площині не можна стукати по ній молотком або киянкою. Це робиться без підручних засобів. Рухаючи плитку в сторони на невелику відстань, натискаючи на кут, що треба втопити, при цьому протилежний кут буде відходити від стіна. Збільшуючи натиск на одну сторону плитки, буде відходити від стіни протилежний бік. Принцип гойдалки. Таким чином плитка точно вирівнюється по площині.

Якщо плитка надто втопилася, «надривати» її шпателем не можна. Це утворює порожнечу під плиткою (наявність місць, що не заповнені клеєм). Візуально ця порожнеча не буде видно, але найменший удар по плитці тут призведе до тріщини. Таку плитку потрібно зривати повністю і укладати наново, нанісши на стіну більше клею. 

Маленький секрет під час укладання плитки зверху-вниз. Виставляти плитку потрібно в притик до верхньої, без хрестиків. Вирівнювати площину, виставляти її положення щодо вертикальної лінії. Плитка під своєю вагою трохи сповзе донизу, поки клей не схопився. Часу для вирівнювання плитки достатньо, щоб вона зупинила сповзання. Коли вільне сповзання плитки зупинилось можна вставляти в шов хрестики, опускаючи плитку на потрібну відстань. Нижче, ніж треба, вона вже не сповзе.

Рекомендуємо використовувати для плиткових робіт:

Затирання швів

Під час укладання плитки рекомендується стежити за тим, щоб шви були чистими від клею. Видаляти клей зі швів можна вологою губкою або вже досить підсохлий клей видаляти шпателем. Потрібно це тому, що вже висохлий клей наступного дня видаляти буде набагато складніше, при цьому можна пошкодити поверхню плитки. А видаляти його доведеться перед заповненням швів фугою.

Затираються шви наступного дня, після укладання. Але не раніше. Суміш для затирання швів буває різна: однокомпонентна або двокомпонентна, суха або готова, вологостійка, еластична тощо, вибір кольорів та відтінків вражає.

Найпопулярніша суха затиральна суміш, яку потрібно зачиняти водою як звичайну суміш. Зазвичай до складу входить гіпс, тому ця суміш не дуже життєздатна. Замішувати її потрібно у малій кількості.

Якщо раптом не знайшлося відповідного відтінку фуги, суху суміш різного кольору можна змішувати між собою, створюючи при цьому абсолютно унікальні кольори та відтінки. При цьому слід пам'ятати, що мокра суміш буде значно темнішою. Після висихання розчин набуде практично того відтінку, який відповідає сухій суміші.

За допомогою гумового шпателя шви заповнюються затиральним розчином. Коли фуга підсохне, але не висохне (приблизно через 5 хвилин) шви добре протираються вологою тканиною або губкою. Волога тканина при цьому здатна розрівняти поверхню шва, видаляючи всі горбки та заповнюючи западини.

Повністю експлуатувати плитку можна через добу після затирання швів.

Кілька порад

Різати плитку можна різними інструментами:

• Плиткоріз-щипці. Ручний інструмент виглядає як щипці з різальним колесом. Найдешевший плиткоріз. Його робочого ресурсу цілком вистачає на облицювання стандартного санвузла у типовій квартирі. Плитку для підлоги ріже, хоча і з великим зусиллям. Часто буває, що плитка для підлоги лопається не там де потрібно. Але це оптимальний інструмент, якщо роботи з укладання плитки обмежені одним приміщенням.
• Ручний плиткоріз. Виглядає як верстат. Це металевий майданчик, з гумовим покриттям, дві напрямні та повзунок з ручкою та ріжучим елементом. Такий інструмент уже відноситься до професійних інструментів. З легкістю ріже і підлогову та стінову плитку. Прослужить довгий час, має можливість заміни різця. Оптимально використовувати якщо робіт з плитки більше ніж один об'єкт
• Плитку можна різати маленькою болгаркою та алмазним кругом по кераміці. Універсальний інструмент. Ріже абсолютно будь-яку плитку: граніт, керамограніт, кераміка. Інструмент для точної підгонки, для різання маленьких смужок, для криволінійного різання та підточування плитки. Одна біда – надто багато пилу.

Починати укладання плитки в такому приміщенні як санвузол можна звідки завгодно, технічно. Якщо починати плитку зі стін, з висоти приблизно 1м (або рівень межі плитками різного кольору), то максимальна кількість роботи буде зроблена на чорновій підлозі. Замішування розчину, інструмент, що лежить, і так далі, не вимагає вкривати чистову підлогу.

Якщо починати плитку від підлоги, крім видимих наслідків похибки плитки, її доведеться постійно відмивати від клею, який може розбризкуватись по стінах у процесі замісу.

Щоб не було сколів на глянцевій поверхні плитки, особливо при різі за допомогою болгарки, можна відрізати плитку на 1мм більше потрібного розміру, потім зняти фаску з лицьової поверхні (краще це зробити абразивним колом по каменю), а потім підігнати розмір до необхідного . Важливо, щоб фаска була знята трохи більше, ніж допустимий 1мм.

Ми пропонуємо широкий вибір облицювальної плитки: