Утеплення фасаду будинку своїми руками

Утеплення будинку дуже часто починають робити восени, або навіть за перших заморозків. Звичайно, в 30-ти градусну літню спеку в будинку і так тепло, хто ж думатиме про утеплення. Однак, кожен власник приватного будинку з автономним опаленням, який одного разу перезимував у неутепленому будинку, розуміє, скільки зайвих грошей було витрачено на опалення. Щоб уникнути цих, зовсім невиправданих витрат, варто потурбуватися про утеплення фасаду будинку якнайшвидше. В ідеалі відразу після побудови.

Навіть якщо йдеться про дачний будиночок, який закривається на зиму і в ньому ніхто не живе. Провесною або пізно восени його все одно доводиться прогрівати піччю, спалювати дрова. Утеплений фасад будинку дозволить створити всередині певний мікроклімат, завдяки якому восени у ньому буде тепло, а в літню спеку прохолодно.

До того ж утеплити стіни будинку зовні зовсім не складно, така робота не потребує багаторічного досвіду або великого професіоналізму. Все, що потрібно – необхідні матеріали, інструменти та бажання створити у своєму будинку затишок, при цьому не переплачувати на опаленні.

Вибір матеріалу

Мінеральна вата.

Один із найпоширеніших матеріалів для утеплення – це мінеральна вата, яка прийшла на зміну скловаті. Скловатий утеплювач в даний час ще використовують, але набагато меншою мірою, ніж мінеральну вату. І те й інше є неорганічним волокнистим матеріалом. Мінвата виготовляється з розплавів гірської породи, металургійних шлаків та осадових порід та сполучного елемента (з формальдегідної смоли). Скловате виготовляється з розплавів скла. Для утеплення фасаду найкраще взяти базальтовий утеплювач.

Такий утеплювач, окрім теплоізоляції, зменшує провідність шуму на 20%, пожежобезпечний (не плавитися при температурі до 10000С). Має теплопровідність від 0,037 до 0,041 Вт/м*С. Термін його служби (зазвичай за гарантією виробників) 30-40 років. Компоненти, з яких виготовлена минвата, є водовідштовхуючими, в технічних характеристиках зазначено, що цей утеплювач не вбирає вологу. Однак – мінеральна вата – це «повітряний» матеріал. Усі теплоізоляційні якості такого матеріалу забезпечуються наявністю повітря у ньому. Матеріал не вбирає вологу, але під впливом вологи вата може ущільнюватись, тим самим зменшуючи об'єм повітря.

З таким матеріалом незручно працювати без захисного костюма та рукавичок, зате ніякі гризуни в ньому не заведуть.

Пінопласт

Матеріал для утеплення фасаду, що конкурує за популярністю з мінеральною ватою. Виготовляється із спіненого полістиролу, який утворює кульки з повітрям. Як і в першому випадку, утеплювачем виступає саме повітря, а пінопласт вміщує його до 98%. На відміну від вати, пінопласт має більш високу щільність і рівень стиснення. І він справді зовсім не боїться вологи.

Є й інші переваги щодо мінеральної вати. Пінопласт не розшаровується, здатний нести на собі набагато більше навантаження. Якщо при облицюванні стін за допомогою клею пінопластом, механічні кріплення виступають як додаткові, то при приклеюванні мінеральної вати вони обов'язкові.

Теплоізоляційні характеристики у пінопласту дещо вищі, ніж у мінвати. Але захист від гризунів у мінвати кращий. Пінопласт потребує додаткового захисту від цих шкідників.

Екструдований пінополістирол

Це той же пінопласт, але з набагато більшою щільністю, відповідно і вищим ККД. Однак і вищою вартістю. Пінополістирол витримує набагато більші навантаження на стиск, на розрив і на злам. Але з огляду на високу вартість його рідко застосовують для утеплення стін. Теплоізоляційні характеристики в цілому будуть вищими, ніж при використанні пінопласту, але не настільки, щоб різниця в ціні виявилася повністю виправданою.

Екструдований пінополістирол найчастіше застосовують для утеплення фундаментів, підлог і так далі.

Способи кріплення

Сучасний ринок будівельних матеріалів пропонує великий вибір клейових сумішей для приклеювання та армування теплоізоляційних матеріалів на фасадній частині будівлі. Зазвичай це суха суміш, яку потрібно зачиняти водою. Існують суміші для мінватних плит (саме плит, рулонний мінватний утеплювач на фасад зазвичай не клеять), суміш для приклеювання пінопласту або пінополістиролу, є окремо суміші для армування та шпаклівки, як мінеральної вати, так і пінопласту.

Одразу варто звернути увагу: будь-якийклей, розрахований на приклеювання утеплювача до стіни, підійде і для армування. А будь-яка суміш, створена для армування, підійде для приклеювання, але обов'язково з додатковими елементами кріплення. Різниця між ними лише у здатності витримувати певне навантаження. Клей для армування повинен витримувати навантаження тільки себе, тоді як клей для приклеювання повинен утримувати вагу самого утеплювача. За адгезійними характеристиками вони однакові, якщо клей легко прилипає до пінопласту або мінваті, то він точно прекрасно прилипне до цегляної або бетонної стіни.

Перш ніж вибирати матеріал, потрібно вирішити, яким буде подальше оздоблення. Це може бути штукатурка з наступним фарбуванням або декоративна штукатурка. Або це можуть бути панелі, типу сайдинг. У першому варіанті рекомендується використовувати для кріплення утеплювача і клей, і дюбелі для кріплення для утеплювача (їх ще називають «парасольки» або «грибки»). У другому варіанті на кріпленні можна дещо заощадити, оскільки утеплювач у будь-якому випадку утримуватиметься каркасом і облицювальними панелями. Тут можна використовувати мінімальну кількість або клею (наносити його на утеплювач точково) або дюбелів (4-5 шт на лист).

Облицювання стін утеплювачем

Перш за все, природно, потрібно підготувати основу. Для того щоб зрозуміти, що потрібно зробити з основою – усвідомлюємо один простий момент: утеплювач на стінах аж ніяк не може покращити якість самої стіни, ні підвищити міцність. Якщо основа не міцна - має ділянки, що обсипаються, руйнується, то яким би міцним не був клей, він впаде разом зі шматком стіни.

Другий страшний ворог будь-якої обробки є пил на поверхні. Вона вбирає в себе вологу з розчину і не дозволяє розчину пристати до поверхні. Спроба приклеїти, що завгодно на пилову основу приведе до сумних наслідків – матеріал, що приклеюється, відпаде від стіни разом з пилом, який дуже добре прилипне до розчину.

Отже, основа має бути міцною і не запорошеною (найкраще прогрунтованою будь-якою ґрунтовкою дії, що приникає).

Далі слід визначитися з висотою, звідки почнеться утеплення. На заданій висоті малюємо лінію, позначену гідрорівнем або лазерним рівнем, по всьому периметру будівлі (або по всій ділянці утеплення). Все це необхідно для кріплення цокольного профілю (або стартової планки). Цей профіль є не що інше, як куточок у якого щонайменше одна сторона повинна бути такою ж шириною, як і товщина утеплювача. Цей профіль потрібен для забезпечення упору утеплювачу, тому що той буде досить рухливий, поки не висохне клей. Кріпитися профіль до стіни звичайними шурупами або забивними дюбель-цвяхами.

Клей замішується у відрі не більшими порціями. Життєстійкість приготовленого клею становить трохи більше 2 годин. Співвідношення води зазвичай написано на упаковці клею, але в будь-якому випадку густота клею повинна бути такою, щоб при нанесенні зубчастим шпателем на поверхню він не розпливався і борозни створювалися цілісні, без розривів.

Перемішується суха суміш з водою за допомогою будівельного міксера (насадка для дриля), розрахованого на роботу з розчинами та клеями. Після перемішування клей повинен настоятися приблизно 5 хвилин, після чого повторно перемішується. Коли клей почне загусати в процесі роботи, його слід перемішати тією ж насадкою-міксером без додавання води!

При облицюванні стін мінеральною ватою клей краще наносити на стіну за допомогою зубчастого шпателя. У разі облицювання стіни пінопластом можна наносити клей як на стіну, так і на пінопластовий лист. Слід зауважити, що при роботі з пінопластом зубчастий шпатель використовується тільки якщо поверхня стіни не має значних перепадів. Якщо нерівності на стінах перевищують 5-7мм, краще наносити клей на лист смугами, кількість клею (висота смуги) залежить від величини перепадів на стіні. Важливо знати, що не менше половини площі листа (50-60%) має бути не просто промазано клеєм, а саме приклеєне до поверхні.

Притискаємо лист утеплювача до стіни і, у випадку з пінопластом, простукуємо, забезпечую розтікання клею. Важливо пам'ятати, що шви мають бути "Т-подібними", тобто укладати утеплювач потрібно в шаховому порядку. На кутах має бути «шиповане» з'єднання, яке не утворює один суцільний шов (за принципом цегляної кладки).

Прибивання утеплювача

Прибивати утеплювач рекомендується через 3 дні після його приклеювання. Але це пояснюється тим, що при свердлінні стіни теплоізолятор може відійти від поверхні. Але при використанні перфоратора і хоча б,не зовсім зношеного бура - ризик такого відходження буде мінімальним, а забитий одразу дюбель відразу притисне лист на місце. Другий негативний момент: при великих нерівностях стіни притискання листа в «порожнечі» може видавити кути і краї листа. Але з іншого боку краї також будуть притиснуті на місце дюбелями. Ось єдине що важливо: під час прибивання листа клей має бути або зовсім свіжим (тобто прибивати лист потрібно відразу ж після його приклеювання), або вже остаточно висохлим (тобто через 2-3 дні).

Прибивання за допомогою дюбеля для утеплювача взагалі не викликає ніяких складнощів. Свердлимо отвір відповідного діаметра, вставляємо дюбель, вставляємо в нього штир (металевий або пластмасовий) і забиваємо молотком. Частотність кріплення – 5 дюбелів на аркуш. При необхідності, якщо ділянку листа слід притиснути сильніше, можна більше.

Усі подальші роботи з обробки фасаду потрібно проводити після повного висихання клею.