Ваш кошик порожній :(
Шпаклювання – це основа оздоблювальних робіт у процесі ремонту будинку. Після зведення стін необхідно оштукатурити, тобто вирівняти поверхню за допомогою цементно-піщаного розчину. Штукатуркою можна досягти рівної площини, не можна зробити цю площину гладкою. Навіть якщо усунути всі поглиблення та опуклості, навіть дрібні, поверхня все одно залишатиметься шорсткою. Ця шорсткість буде видно після поклейки тонких шпалер, не кажучи вже про фарбування. До того ж обклеїти стіни шпалерами по гладкій поверхні дуже проблематично і не надійно. А для того щоб підвести рівність і гладкої стіни до ідеалу, потрібно її прошпатлювати.
Існують шпаклівки різних видів, вони відрізняються за складом і основою: гіпсові, полімерні, цементні, латексні, акрилові. Але всі вони поділяються на два типи: стартові та фінішні. Стартові шпаклювання зазвичай мають більшу фракцію наповнювача і розраховані для нанесення великих шарів. Але так само як і цементно-піщаний розчин не можуть створити абсолютно гладку поверхню.
Фінішні шпаклівки можна наносити на оброблювану поверхню лише тонким шаром, до 1мм. Нанесення фінішної шпаклівки великим шаром за один раз призведе до утворення тріщин та відшарування шпаклівки від основи.
Тому, в процесі обробки стін або стель, спочатку вирівнюють поверхню стартовою шпаклівкою, заповнюючи і розрівнюючи всі можливі поглиблення, потім наносять фінішну шпаклівку, забираючи всі борозни, глибокі подряпини, роблячи поверхню гладкою. Кількість шарів визначається залежно від якості основи та вимог до подальшого оздоблення. Якщо дефекти поверхні не перевищують 2-3мм, краще нанести 3 шари фінішної шпаклівки і не використовувати стартову взагалі.
Кожний наступний шар наносити тільки після повного висихання попереднього. Стартова шпаклівка, як правило, не шліфується. Але кожен фінішний шар необхідно обробляти дрібнозернистою наждачкою або шліфувальною сіткою. Останній шар шпаклівки перед фарбуванням наносять так, щоб шліфувати його не довелося. Але це знову ж таки залежить від якості фарби, її густоти та кривої здатності.
Для роботи знадобляться такі інструменти:
під замовлення
код: 57657
код: 57657
Очікування 3-4 дні
131,75грн.
Приготування розчину та нанесення шпаклівки
Шпаклівки можуть проводитися та продаватися у готовому вигляді та у вигляді сухої суміші. Найпоширеніший тип шпаклівки – на основі гіпсу. Таку шпаклівку потрібно зачиняти водою. Для цієї мети використовується звичайне пластикове відро і низько спритний дриль з міксером. Різні шпаклівки мають різну життєстійкість (час, протягом якого нею можна працювати). Але незалежно від того, що написано в характеристиках матеріалу, першу порцію рекомендується робити не більшу, особливо якщо немає досвіду в подібних роботах. Маленька порція дозволить краще зрозуміти скільки шпаклівки можна встигнути виробити, перш ніж вона почне тверднути. Кількість води зазвичай пишуть на упаковці, але це залежить від кожного окремого випадку. Десь потрібен розчин густіший, десь навпаки.
Для роботи знадобляться два шпатели. Один основний широкий (для великих площ добре підійде шпатель завширшки 600 – 800 мм). Другий допоміжний вузький. Вузьким шпателем набирається розчин з ємності і накладається на широкий, рівномірно по всій ширині. Їм знімаються залишки розчину зі шпателя.
Широким шпателем розчин намазується на стіну та розрівнюється. При цьому варто звернути увагу на кут нахилу шпателя щодо стіни. Щоб нанести розчин на стіну, кут повинен бути мінімальним, але при розрівнюванні шпатель потрібно тримати майже перпендикулярно до поверхні. Робоча сторона шпателя рівна і саме вона вирівнює поверхню, але лезо має певну гнучкість. При малому куті нахилу шпателя, лезо вигинатиметься і створюватиме зайві горби замість вирівнювання.
При нанесенні відносно великого шару шпатель залишатиме на поверхні смуги розчину. Доцільно не намагатися розгладити ці смуги одразу. Краще видалити їх шліфуванням. Чим тонший шар – тим менше таких смуг. Також варто врахувати, що при висиханні шпаклівка «втягується» (зменшується обсягом). Там, де шар був тонким, вона збереже площину, але на місцях заглиблень, де шар шпаклівки був дещо більшим, після висихання утворюється яма. Тому не варто намагатись вирівняти великі перепади за один раз. Також цей аспект призведе до безрезультативності нанесення наступного шару, перш ніж повністю висохне попередній.щий.
Проміжне шліфування покликане видалити смуги, залишені інструментом, зняти зайві пагорби, які утворилися через різницю в товщині шару, а так само зробити поверхню шорсткою, що підвищить ступінь адгезії наступного шару. Але ця шорсткість тільки зіпсує поверхню, якщо шліфувати останній шар перед фарбуванням. Тому останній шар потрібно наносити так, щоб не залишалося ні смуг після шпателя, ні пагорбів від можливої деформації леза.
Усі наступні роботи, наприклад, обклеювання шпалерами, слід проводити не раніше ніж через добу після шпаклювання.
