Отже. Ви вже зняли всі оздоблювальні шари, демонтували все, що слід було демонтувати, почистили та підготували поверхні. Далі йде етап штроблення. Тут ви вже маєте чітко розуміти, де і які у вас будуть електричні точки чи сантехнічні виходи. Розуміти, що ви робите з вентиляцією. Коли почнеться етап монтажу, бажано, щоб усі штроби були вже зроблені.

Найпоширеніший інструмент для таких робіт це болгарка з алмазним диском та перфоратор. Хто хоч раз різав алмазним диском стіни знає скільки при цьому пилу. Тому бажано на цьому етапі виконати всі ці руйнівні роботи. Для гідної якості при роботі з будь-якими розчинами та сумішами – запорошення пилу на стінах, це страшне явище - пил зменшує можливість розчину «зчеплюватися» з поверхнею (зменшує адгезію). Розчин віддає частину своєї вологи пилу, підсихає і потім відвалюється від стіни разом із пилом, до якого він прилип.

При роботі з перфоратором на підлогу падає велике і дрібне каміння. Звичайно, такі роботи слід проводити, коли на підлозі немає чистового покриття. Але навіть якщо на підлозі просто готова стяжка, то зайвий раз вибивати її камінням, щоб потім замазувати ями перед фінішним оздобленням – не розумно.

Саме цими факторами і зумовлюється необхідність проводити всі руйнівні роботи до того, як розпочнеться етап монтажу.

Сантехніка.

Почнемо із сантехніки. Розведення труб ведеться від центральних стояків або, у разі приватного будинку, від вступного крана. Для труб подачі води не потрібно витримувати щось на кшталт ухилів. Потрібна тільки початкова точка (біля стояка) та кінцева точка виходу крана зі стіни. А значить вже на цьому етапі ремонту потрібно знати які у вас будуть сантехнічні прилади, точне місце розташування та розміри. Такі прилади як кухонна мийка, унітаз, бойлер не вимагають абсолютної точності, вони підключаються за допомогою гнучкого підведення. А ось радіатори опалення, змішувач у ванній вимагають точності до міліметра. Тому прорізаючи штроби цих виходів слід дати деякий запас, зробити штроби ширше. Краще зайве замазати перед фінішною обробкою, ніж вибивати і розширювати штробу, коли вже стіни готові під фініш, а на підлозі вже може лежати нова плитка.

Штроби прорізаються в стінах та на підлозі за розміром труб з урахуванням шару стяжки та штукатурки. Єдине правило - це не вести труби там, де їх можна пробити яким-небудь кріпленням (наприклад у стіні потрібно робити штробу під трубу або нижче рівня чистової підлоги або вище більше 10 см від рівня чистої підлоги. Стандартна висота плінтуса близько 7 см).

З каналізацією складніше. Від кінцевої точки до центрального стояка каналізаційна труба має бути покладена з невеликим ухилом. Це слід враховувати під час прорізування штроби під каналізаційні труби.

Електрика.

Штроби для електричних кабелів також мають свої нюанси. Якщо на стіни наноситиметься штукатурка, то дроти сховаються в ній (глибина штроби для дроту від 1 до 2 см), але не скрізь. А значить потрібно розуміти де і які будуть точки освітлення, де розташовуватимуться розетки і так далі.

В ідеалі, на даному етапі ремонтно-будівельних робіт, вже має бути готова намальована на папері схема прокладання кабелів. Зазвичай цього ніхто не робить, що призводить до частих випадків перебивання дротів у стінах в процесі ремонту. Щоб мінімізувати ці випадки, і не малювати схему, прокладання дротів виконується за деякими правилами: всі дроти в стіні повинні дотримуватися геометрії – горизонталі або вертикалі. Тобто від кінцевої точки електрики дріт повинен бути прокладений або по вертикалі вгору/вниз (до стелі чи підлоги), або по горизонталі до кута.

Також слід продумати систему вентиляції та кондиціювання (для кондиціонера так само є необхідність прокладання труб та електродроту).

І в разі перепланування на цьому етапі вирубуються зайві стіни. Але про це у наступній темі.