Ваш кошик порожній :(
Роблячи ремонт у будинку не обійтися без вирівнювання підлоги. Навіщо це потрібно? По-перше, якщо підлога буде похилою, це позначиться на меблях: самостійно відчинятимуться або зачинятимуться дверцята (особливо в шафах-купе); не буде рівного примикання меблів до стін, а клиноподібна щілина між шафою та стіною виглядає дуже не красиво. По-друге, якщо підлога буде з пагорбами і ямами це згубно позначиться на покриття для підлоги типу ламінат або паркетна дошка. Ламінат просто буде прогинатися і з часом з'явиться скрип. Загалом, так чи інакше – підлогу потрібно вирівнювати і за рівнем, і в площині. Розглянемо докладно як і чим це можна зробити.
Підготовка до роботи
Як завжди, будь-яка робота починається з підготовки. Обираємо матеріал, необхідний для виконання наявного завдання. По-перше, це цементно-піщана суміш – найпоширеніший варіант. Купити суміш можна вже готову, можна зробити самому – купити цемент та пісок окремо. У другому варіанті ви самі вирішуєте, якою буде міцність готового розчину. Але це більше необхідно для залиття підлоги у гаражі або на вуличному майданчику. У будинку (у житлових чи технічних приміщеннях) достатньо марки готової суміші – М150.
Крім суміші вам знадобиться будівельний гіпс (або алебастр), для встановлення маяків і самі маяки (зазвичай використовують 9-ти, 10-ти міліметрові). З інструменту слід обзавестися правилом (краще конусним), рулеткою, рівнем (бажано гідрорівень або лазерний), шнур, кельму, дриль з насадкою-міксером та ємність для розчину (звичайне відро).
При необхідності влаштування гідроізоляції знадобляться гідроізоляційні матеріали. Найпростіший і найдешевший спосіб гідроізоляції підлоги – це поліетиленова плівка. Найдорожчий спосіб - різноманітні бітумні мастики або гідроізоляційні суміші.
Рекомендуємо, наприклад, такі інструменти для роботи:
Отже, інструмент підготовлений, матеріал придбано. Розпочинаємо роботи.
Влаштування гідроізоляції та встановлення маяків
Гідроізоляція підлоги потрібна в приміщеннях, де буде багато води: санвузли, лазні, басейни і так далі. Також рекомендується влаштовувати гідроізоляцію у звичайній квартирі в багатоповерховому будинку. Часто виникає проблема при заливанні підлоги в таких будинках - це можливість затопити сусідів знизу водою з того ж розчину, що виливається на підлогу.
Як уже було сказано: найпростіший і найдешевший спосіб – це поліетиленова плівка. Плівка розстилається на підлогу, по всій площі із загином на стіни на висоту 10-20 см вище за рівень заливки. Такий варіант не дуже добрий для подальшої установки маяків. Маяки повинні мати гарне зчеплення з основою, а для цього доведеться розрізати плівку на місці установки маяків, що звісно порушить цілісність та погіршить гідроізоляцію. Щоб цього не сталося, можна залити стяжку у два шари: чорновий шар, який просто притисне плівку та не дозволить їй ворушитися; другий, чистовий, шар безпосередньо по маяках. Зауважимо, що цементно-піщана стяжка без надійного зчеплення з основою (як от по плівці) мусить мати товщину не меньше 5 см.
Другий варіант – бітумна мастика. Для такого способу необхідно підготувати основу. Видалити всі слабкі місця (сипкі поверхні, шматки поверхні, що відвалюються), позбутися масляних, жирних ділянок, прибрати пил і дрібне сміття. Наноситься мастика широким пензлем.
Після влаштування гідроізоляції, встановлюються маяки. При використанні мастики або гідроізоляційної суміші шар гідроізоляції повинен повністю висохнути.
Виставити маяки за рівнем можна кількома способами. Відбиваємо на стінах горизонтальну лінію. Висота значення не має, головне це точність за рівнем. Для цього можна використовувати лінійний рівень, точнішим буде гідрорівень. Найкраще використовувати лазерний рівень.
Від цієї лінії заміряємо рулеткою відстань до підлоги по всьому периметру та знаходимо найвищу точку. Від неї і визначаємо якої товщини виявиться наша стяжка. До речі: якщо ви не хочете, щоб у квартирі були зайві пороги та рівень підлоги у всіх кімнатах був горизонтальний, а не похилий, варто накреслити горизонталь по всій квартирі та знайти найвищу точку у квартирі. Часто буває, що перепад при цьому дуже великий і простіше зробити пороги на дверях в одну або дві кімнати. Або в коридорі, наприклад, зробити нахил по підлозі. Але це вже питання, яке кожен вирішує для себе.
Далі встановлюємо на підлозі, біля стіни, гіпсові майданчики «пікети» для маяків. Саме на них лягає металевий маяк, тому висота від пікету до горизонтальної лінії на стіні повинна бути скрізь однакова. Потім, між розташованими один навпроти одного «пікетів», натягуємо шнур і вже по ньому виставляємо такі ж «пікети» по всій довжині, з проміжком 50-60 см. Маяк лягає на ці «пікети» і фіксується гіпсом.
Розташування маяків (за довжиною чи шириною кімнати) значення не має. Крайні маяки мають бути розташовані на відстані 20-30 см від стін. Відстань між маяками має бути на 40 см меншою за довжину правила. Якщо для роботи використовується правило 3м, то відстань між маяками має бути не більше 2,6м.
Можна встановлювати маяки, використовуючи лінійний рівень, без пікетів та позначок горизонту на стінах. Для цього на підлогу викладається лінія з гіпсового розчину, на неї лягає маяк і притискається за рівнем так, щоб одна сторона лягла на найвищу точку. Такий спосіб швидший, але ймовірність похибки дуже велика.
Слід звернути увагу на товщину стяжки. Якщо використовується гідроізоляція з поліетиленової плівки або бітумної мастики – товщина стяжки має бути не менше ніж 5 см. Якщо цементний розчин має гарне зчеплення з основою (використовується гідроізоляційна суміш або стяжка робиться відразу на бетонну плиту), мінімальна товщина стяжки може бути 1 см. Іншими словами, у цьому випадку маяк можна покласти на саму основу, без «пікету». Висота маяка забезпечує мінімально необхідну товщину стяжки.
Вам знадобляться такі матеріали та інструменти:
Заливання підлоги
Після того, як маяки повністю висохли, приступаємо до безпосереднього заливання підлоги. Якщо стяжка підлоги виконується мінімальної товщини, без гідроізоляції, у розчину має бути хороша адгезія до основи. Це означає, що поверхня підлоги не повинна мати слабких ділянок, що руйнуються, масляних плям і пилу. Рекомендується поверхню підлоги прогрунувати проникаючою ґрунтівкою.
Приготування розчину складнощів не викликає. Якщо використовується цемент та пісок, рекомендується спочатку їх змішати в суху суміш, у співвідношенні 1 частина цементу та 7-10 частин піску. У ємність наливається вода (приблизно 15% висоти відра), у воду невеликими порціями засипається суміш. Перемішується за допомогою дриля та насадки-міксера для будівельних розчинів на низких обертах.
Розчин не повинен бути густим. Він має виливатися з відра, а не випадати. Але дуже багато води теж погано. Розчин виливається на підлогу та розгладжується правилом, хвильовими рухами, спираючи правило на маяки. Якщо товщина шару велика, задля зниження вартості матеріалів, можна використовувати наповнювач. Зазвичай використовують керамзит. Він збільшить тепло та шумоізоляцію, і коштує він дешевше, ніж цементно-піщана суміш.
Керамзит висипається на підлогу шаром, на 1-2 см менше за товщину чистової стяжки. Розчин заливається поверх. Але при такому варіанті заливки розчин повинен бути густішим, ніж при заливці без наповнювача. Справа в тому, що керамзит легший за воду, і при рідкому розчині він просто спливе.
Деякі нюанси, на які слід звернути увагу. У процесі заливання густий розчин осідає вниз, а вода «відскакує» до гори. Тому, розгладжуючи розчин правилом, слід стежити, щоб правило розгладжувало розчин, а чи не воду. В іншому випадку вода висохне і на її місці опиниться яма.
При великій товщині заливки (більше 10 см) рекомендується залишати «недолиті ділянки». При невеликій площі кімнати варто залишати приблизно 5-10 мм смуги вздовж стіни. Якщо площа кімнати більше 20 м2, залишати недолити варто також маяки (приблизно на 1-2 см з кожного боку маяка). Ця відстань може бути і більшою, ці компенсаційні шви заповнюються розчином наступного дня.
Така необхідність викликана тим, що при великій товщині стяжки волога з розчину виходить не рівномірно. З верху розчин підсихає, а волога всередині ще залишилася. При цьому волога, що виходить, руйнує поверхню стяжки, утворюючи тріщини на ній. Компенсаційні шви дають можливість більш рівномірного висихання.
