Поліпропіленовий водопровід – швидко, якісно, просто.

 

menu

• Підготовка до роботи
  
• Вибір матеріалу
  
• Основні принципи зварювання поліпропіленових труб
  
• Монтаж системи
  
• Таблиця часу нагріву
  
• Ще пара порад
  

Поліпропіленовий водопровід в даний час є найпоширенішим з усіх варіантів водопровідних систем. Насамперед – це надійність (у середньому виробники поліпропіленових труб дають гарантію на свою продукцію – 50 років). До того ж протягом усього цього терміну поліпропіленовий водопровід не іржавіє і, відповідно, не псує будь-якими домішками склад води. Та й монтаж такої системи в рази простіший і швидший, ніж, наприклад, система з металевих труб.

Зрозуміло, що монтаж водопровідної системи – справа настільки важлива, що цю роботу повинен здійснювати фахівець, бажано зі стажем. Але у випадку з поліпропіленом є один дуже важливий момент: якщо з'єднання труб не потекло одразу – можна його сміливо замурувати у стіни та забути про нього на дуже довгий термін. З'єднання металевих труб можуть з часом послабитися через перепади температур, гідравлічні удари і так далі. З поліпропіленом цього не трапляється.

Цей факт дає можливість монтувати водопровідну систему, володіючи лише основними принципами та мінімальними знаннями. А досвід, як відомо, приходить із досвідом. На етапі монтажу все можна переробити, але головне це впевненість у тому, що якщо система не дала збій відразу – працюватиме до 50 років.

Єдине, що дуже важливо - це правильний вибір типу труби для певних цілей. Не можна тонкостінну трубу ставити на гаряче водопостачання. Але визначитися з вибором зовсім не складно. Розглянемо ці основні принципи і мінімально необхідну інформацію, озброївшись якою можна змонтувати самостійно водопровідну систему з поліпропілену в своєму будинку.

Підготовка до роботи

Як завжди, робота починається з підготовки. Сам монтаж системи – робота, що називається, не запорошена. Тому монтувати систему буде комфортніше, коли всі штроби вже зроблено та всі виходи розмічені. Рекомендується схематично прорисувати всю майбутню систему водопроводу, щоб прорахувати всі необхідні сполучні елементи. Краще якщо всі деталі будуть під рукою до початку монтажу.

Тут слід розуміти, що кожний поворот або розгалуження труб здійснюється необхідним елементом. Які вони бувають?

1. Кут 45⁰ – з'єднує дві прямі труби під кутом 45⁰
2. Кут 90⁰ – з'єднання під прямим кутом
3. Муфта - з'єднання двох труб по прямій
4. Муфта перехідна - з'єднання по прямій труб різного діаметру
5. Муфта роз'ємна - застосовується в тих випадках, коли потрібно з'єднати дві великі частини системи або забезпечити можливість їхнього роз'єднання в майбутньому.
6. Трійник забезпечує розгалуження труб. При цьому він з'єднує три труби: дві по прямій лінії та третю перпендикулярно до цієї лінії.
7. Перехідний трійник - теж саме з трубами різного діаметру
8. Заглушка – використовується для заглушування обрізаної труби.
9. Комбінований елемент - це може бути кут, муфта або трійник з поліпропілену, в який впаяна металева частина з різьбленням. Може бути внутрішнє або зовнішнє різьблення. Служить для монтажу металевих сантехнічних елементів: крани, фільтри, гнучка підводка і так далі.

Це основні елементи, що застосовуються у процесі монтажу поліпропіленового водопроводу. Є й інші. Наприклад, є поліпропіленовий кульовий кран, який не має металевих виходів, є обвід – шматок труби з дугою, для обведення перпендикулярно розташованої труби. Для великих систем існує компенсаційна петля, яка компенсує температурне розширення-звуження труб. У масштабах квартири можна обійтися без них, але залежить від конкретних ситуацій.

 

Як саме буде намальована схема не важливо, важливо, щоб вона була зрозумілою і по ній можна було прорахувати кількість фітингів. При цьому важливий момент: всі фітинги можна купувати в точній кількості, але кількість сполучних муфт слід взяти із запасом. Якщо ви новачок в цій галузі, то рекомендується запастися муфтами в 2 рази більше, ніж це необхідно за схемою. Чому так буде зрозуміло пізніше.

нагору

Вибір матеріалу

Важливим моментом є правильний вибір труб. В даний час існує великий вибір різноманітних труб з поліпропілену. Розберемося, які є і для чого вони потрібні.

PN-10 – найдешевша труба із сімейства поліпропіленових труб. Ця труба має тонку стінку (звідси і дешевизна). Така труба витримує температуру максимум 20⁰С та тиск не більше 10 атмосфер. Така труба може використовуватись тільки для холодної води.

PN-16 – міцніша труба, з більшою товщиною стінки. Зазвичай, саме вона використовується в системах домашнього водопостачання, але максимальна температура для цієї труби – 60<0>С. Тому не рекомендується використовувати її для гарячої води. Максимальний тиск цієї труби – 16 атм.

PN-20 – золота середина. Ця труба розрахована на максимальну температуру – 80⁰С та робочий тиск до 20 атм. За ціною різниця між PN-16 та PN-20 не суттєва. Тому в багатоквартирному або приватному будинку саме її можна використовувати як основну трубу для системи водопостачання.

PN-25 – армована труба. У цю трубу поліпапілен впаяний додатковий шар з алюмінієвої фольги. Така труба використовується для гарячого водопостачання та опалення. Витримує температуру до 95⁰С та тиск до 26 атм.

Армовані поліпропіленові труби називають ще композитними (якщо замість фольги як армування використовується, наприклад, склоокно або інший матеріал) або стабілізованими. Ці труби рекомендуються для систем, де відбувається постійна циркуляція гарячої води. Навіть якщо вода в системі не перевищує 80⁰С, але така температура тримається постійно, краще поставити армовану PN-25, ніж товстостінну PN-20. Деякі композитні труби вимагають зачистки перед зварюванням, інші можуть бути змонтовані без попереднього зачищення.

Інструмент, який може стати в нагоді для роботи з поліпропіленом:

нагору

Основні принципи зварювання поліпропіленових труб

Паяльник для труб з поліпропілену (зварювальний апарат для поліпропілену) розігріває матеріал до плавкого стану. Коли дві розплавлені деталі з'єднуються під тиском, вони намертво прилипають одна до одної та охолоджуючись поліпропілен утворює монолітне з'єднання. Якісно спаяні труби, в місці паяння, зберігають всі якісні характеристики, що і вся труба. Це теоретично, коротко.

Деякі основні правила, необхідні для паяння поліпропіленових труб:

1. Слід пам'ятати, що всі труби, фітинги, а також насадки, якими укомплектований паяльник для труб, мають стандартизовані розміри. І з'єднання труб можливе лише з відповідними ним фітингами. Не можна з'єднувати труби в стик без перехідного елемента. Не можна з'єднувати труби та фітинги різних розмірів. Також необхідно використовувати насадки паяльника та труби одного розміру.
2. Для різного діаметру та різного типу труб розраховані різна температура нагріву паяльника та різний час нагріву. Це дуже важливо тому, що при з'єднанні поліпропілен повинен розплавитися, але надмірна температура призведе до руйнування. Крім того, розігріті надмірно деталі, при з'єднанні, сплющуються всередині паяння і закупорюють розплавленою масою внутрішню частину труби, тим самим звужуючи діаметр.
3. Спаювані частини труб повинні бути чистими і сухими. Всі зайві домішки на трубах виявляться впаяні в поліпропілен, але оскільки вони не є цим матеріалом, відповідно в цьому місці пайка втратить всі необхідні властивості. Можлива вода зробить прогрівання нерівномірним, що призведе до зниження якості.

На робочий майданчик паяльника кріпиться насадка, що відповідає трубам, з якими виконується робота. Насадка йде парною: з одного боку труба вставляється в насадку, яка розігріває зовнішній бік труби; з іншого боку, фітинг одягається на насадку, яка розігріває внутрішню сторону деталі.

Деякі моделі паяльника дають можливість встановити відразу дві чи три пари насадок різних розмірів, для тих випадків, коли робота ведеться із трубами різних діаметрів. Коли насадки встановлені, паяльник включається та розігрівається до температури 260⁰С. Зазвичай це обладнання має регулятор та індикатор готовності до роботи. Терморегулятор підтримує задану температуру, а індикатор сигналізує про те, що паяльник розігрітий і готовий до роботи.

Пайка труб проводиться, коли необхідні правила дотримані: труби чисті, сухі, відповідного розміру, паяльник розігрітий до потрібної температури. Труба та фітинг вставляють у насадку для нагрівання одночасно. Одягати деталі на насадку слід плавно, рівно, без ворушіння убік і без прокручування.

Деталі витримуються в нерухомому стані на насадках потрібний час, потім знімаються та акуратно з'єднуються один з одним (труба вставляється у фітинг). З'єднання деталей повинне відбуватися також плавно, рівно, без ворушіння убік і без прокручування. Розігріта частина труби повинна повністю увійти до фітингу, але не більше. Сполучені деталі утримуються у нерухомому стані 20-30 сек.

Важливо не перестаратися при з'єднанні деталей. Саме в цей момент, якщо вставити трубу у фітинг більше, ніж це необхідно – край труби, упираючись у внутрішню стінку фітингу, розплющується та закупорює прохід. Розміри фітингів і насадок на паяльник стандартизовані, якщо не застосовувати надмірного зусилля, то відстань на трубі, що розігрівається, точно відповідає внутрішній відстані фітинга.

Готове з'єднання розібрати, розпаяти вже не можна. Бувають випадки, коли кут впаюється не з тим поворотом або труба виявилася коротшою, ніж потрібно, можливо помилково впаяний кут замість трійника… У всіх цих випадках труба розрізається таким чином, щоб від сполучного елемента залишався «хвіст» труби не менше 2см. Тоді це з'єднання можна вмонтувати в систему за допомогою муфти (тому і потрібно придбати їх із запасом).

Можна використовувати такі фітинги:

наверх

Монтаж системи

Знаючи теорію паяння поліпропіленових труб, змонтувати систему вже не складно. Просто поєднуєте елементи один за одним, як у конструкторі. Однак є деякі нюанси, як, власне, і в будь-якій роботі.

Принципової різниці, звідки починати споруджувати систему – ні. Простіше це робити від стояка чи вступного крана. Але оскільки з'єднання простіше робити у вільному просторі, ніж впаювати їх у систему, більшість вузлів робиться саме так. На підлозі або на робочому столі монтується окремий вузол або ціла частина системи: мінімальна частина - це відрізана за необхідним розміром труба і один фітинг, наприклад, кут або трійник. При складних згинах або поворотах окремо можна спаяти кілька відрізків труб із кількома кутами, трійниками, переходами. Головне, щоб частину системи, що спаюється окремо, можна було без проблем укласти на місце, закласти в штроби і з'єднати з усією системою.  

При з'єднанні насаджувати труби на насадки паяльника потрібно одночасно, але при з'єднанні «на місці», тобто в готову частину системи, не завжди це вдається. Зазвичай через обмежений простір: біля стін, у перегородках, у комунікаційних шафах. В цьому випадку допускається вставляти труби в насадки почергово. Спочатку на насадку паяльника одягається фітинг, потім друга насадка одягається на трубу (фітинг при цьому залишається на паяльнику). Від'єднувати трубу та фітинг від паяльника слід у зворотному порядку: спочатку труба, потім фітинг.

Такий порядок обумовлюється тим, що стінки фітингу набагато товщі, ніж труби. І якщо один із елементів доведеться розігрівати довше за необхідний час, то краще, щоб це був товстостінний елемент. До того ж, перегрітий фітинг не допустить закупорки внутрішнього діаметра, а труба – легко.

Під час монтажу системи варто відразу продумати моменти можливого роз'єднання системи в майбутньому. Наприклад відразу після вступного крана. Логіка проста - коли прийде необхідність замінити кран, систему доведеться розрізати і споювати знову. Щоб цього уникнути, у потрібному місці ставиться роз'ємна муфта або використовується кран з роз'ємним з'єднанням типу «американка».

Ну і найпримітніше в поліпропіленовій системі це те, що готову систему можна підключити перш, ніж замуровувати її в стіни. Якщо на всіх виходах стоять крани чи заглушки. Труби, що знаходяться під тиском, легко можна відсунути або відігнути (до певних меж), якщо потрібно, наприклад, поглибити штробу, підмазати або підчистити поверхню, закріпити кріплення до стіни.

Завдяки цьому ж факту, вся система може бути перевірена на відсутність протікання або нормальну працездатність, перш ніж вона буде остаточно укладена і замурована в стіни або наглухо захована в коробах і шафах. І якщо система функціонує нормально, як уже говорилося вище, її можна сміливо ховати на довгі півстоліття у стіни.

Таблиця часу нагріву та охолодження поліпропіленових труб при температурі зварювального апарату 260⁰C

 

нагору

Ще пара порад

Поліпропіленовий водопровід витримує заморожування. Якщо ви забули злити систему на зиму в приватному будинку або на дачі, то навесні система відтане і працюватиме далі. Але краще все ж таки цим не зловживати. Декілька циклів заморожування погіршують якості поліпропілену.

Не можна укладати поліпропілен надто близько від нагрівальних приладів. Стабілізована труба витримує велику температуру зсередини, але якщо вплив високої температури буде зовні та ще й тривалий час – труба може просто розплавитися. Якщо буде знищено верхній шар труби, армуючий шар вже нічого не втримає, температура зсередини завершить руйнування.

Поліпропіленову систему краще монтувати вдвох, але одна людина теж може цілком впоратися з цією роботою. При роботі поодинці слід подбати про можливість фіксувати відкритий кінець труби, до якого приварюється ще одна частина системи. Повинна бути можливість не чіпаючи труби одягнути на неї і зняти з неї паяльник, при цьому труба не повинна впасти на підлогу і не повинна рухатися вперед-назад.

Готуючи окремо частини системи, варто звернути увагу на те, як буде розташований вихід цієї частини, коли вона буде вже в загальній системі і до неї доведеться приєднувати подальші деталі. Наприклад, якщо потрібно обігнути трубами внутрішній та зовнішній кут, то окрему частину потрібно зробити такою, щоб у системі кінець цього сегмента не опинився в глибині кута, куди буде неможливо дотягтися паяльником.

Перед тим, як нагрівати деталі, варто приміряти їх відносно один одного і поставити на трубах мітки, якими ці деталі з'єднуватимуться. Це дозволить не допустити ситуації, що куточок після приєднання дивиться в підлогу або задертий вгору. Адже якщо кут виявиться повернутий, то подальше з'єднання в нього вийде з викривленням, а цього допускати не можна. Не варто залишати труби не закріпленими до стіни або іншої жорсткої основи, особливо гарячого водопостачання.

Якою б якісною не була труба, навіть розташована вертикально, її потрібно закріпити пропорційними кріпленнями на відстані приблизно 50 см один від одного. Не закріплена труба з часом вигнеться хвилею.

Створити у своєму будинку водопровідну систему з поліпропілену, власними силами, не просто здійсненне завдання, а й зовсім не складне. Варто лишень почати.

Поліпропіленові труби, що рекомендуються нами:

нагору